Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 

5. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


6. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


7.  Національна спілка письменників України


  8.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


9.  «Український союз промисловців та підприємців»


 10. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


11.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 12. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


13. Аграрна Партія України


14. «Europejski Holding Energetyczny»


 15. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  16. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  17. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


18 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


19.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Вчені довели існування «кліматичних біженців»

Кліматологи і економісти з Європи та Китаю довели, що флуктуації клімату дійсно підвищують кількість біженців, проаналізувавши глобальну статистику з міграції за останні десять років. Їх висновки були представлені у журналі Global Environmental Change. «Глобальне потепління викличе війни і пов’язані з ними міграційні процеси далеко не скрізь. Ми показали, що різкі зміни клімату викличуть серйозні конфлікти і пов’язані з ними хвилі переміщень людей при поганій якості держуправління і середньому рівні демократії», – заявив Хесус Куарежма (Jesus Cuaresma) з Інституту економічних досліджень Австрії у Відні.

 

В останні роки вчені всерйоз занепокоїлися тим, як клімат може впливати на міграції людей сьогодні і як він міг впливати на історію людства у минулому. Приміром, деякі кліматологи сьогодні вважають, що сучасний конфлікт на Близькому Сході спалахнув у 2009 році із-за серії посух, і що війни у Латинській Америці в доколумбову епоху були пов’язані з кліматичними феноменом Ель-Ніньо і породжуваним ним неврожаєм.
Аналіз клімату Старого Світла показує, що минулі глобальні потепління і похолодання були причиною занепаду Візантії в 7-8 століттях нашої ери, елліністичного Єгипту в 4-3 століттях до нашої ери, і зупинки монгольського походу на Захід в 1242 році. Інші кліматичні зміни могли викликати ще більш серйозні наслідки – руйнування цивілізацій майя та індійських міст-держав.
Подібні відкриття та пов’язані з ними заяви політиків, як зазначає Куарежма, породили черговий спір серед вчених щодо того, наскільки сильно сучасні конфлікти на Близькому Сході і хвилі міграції, захлеснули Європу і США, були пов’язані з глобальним потеплінням.
Приміром, багато скептиків відзначають, що ці проблеми більшою мірою пов’язані не з кліматом, а демографією. Чисельність населення в тих країнах, звідки сьогодні мігрують реальні та фіктивні біженці, різко зросла в останні роки, через те, що рівень життя в них помітно впав.
Куарежма і його колеги перевірили, чи так це насправді, проаналізувавши статистику за кількістю заявок на отримання статусу біженця, що були подані в міграційні відомства в 150 різних країн світу з 2006 по 2015 роки. Паралельно вчені вивчили те, як часто і де виникали чергові «гарячі точки» і великі військові конфлікти, і порівняли всі ці дані з кліматичними флуктуаціями в цих регіонах Землі.
Для цього вони створили складну статистичну модель, яка дозволила їм перевірити, як співвідносяться один з одним ймовірність розвитку конфліктів в тому чи іншому регіоні, кількість біженців і кліматичні аномалії будь-якого роду. До того ж, вона враховувала різні економічні та політичні фактори, у тому числі рівень добробуту, стабільність режиму і інші важливі параметри.
Як виявилося, залежність між цими трьома процесами дійсно існувала, проте вона була характерною тільки для країн з низьким або середнім рівнем демократії і поганою якістю держуправління.
Вона виявлялася в тому, що тривалі посухи та інші кліматичні аномалії, що виникали в цих державах, значно підвищували ймовірність розвитку нових конфліктів на ґрунті доступу до ресурсів, і зменшували довжину проміжків часу між ними.
Найяскравішими прикладами цього, за словами Курежми і його колег, стали воєнні сутички в Центральній та Південній Африці і «арабська весна» 2011 та 2012 років, а також подальші події у Сирії.
Війни, у свою чергу, різко підвищували кількість людей, які покидали ці країни у пошуках спокійного життя в інших куточках Землі. У середньому, падіння рівня опадів на одну умовну одиницю призводило до того, що потік біженців ставав більше приблизно на 3%.
Все це, як вважають дослідники, говорить про те, що «кліматичні біженці» дійсно існують, і що глобальне потепління дійсно прискорює міграції, хоча і робить це опосередкованим чином.

 

 

 

AddThis Social Bookmark Button