Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 

5. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


6. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


7.  Національна спілка письменників України


  8.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


9.  «Український союз промисловців та підприємців»


 10. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


11.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 12. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


13. Аграрна Партія України


14. «Europejski Holding Energetyczny»


 15. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  16. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  17. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


18 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


19.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Збільшити екоподаток за викиди двоокису вуглецю пропонує МВФ: чи посильне завдання для світової економіки та реалії для України

Якщо рівень викидів СО2 не зміниться, то до 2030 року клімат Землі може стати майже таким же спекотним і сухим, яким він був три мільйони років тому, йдеться в дослідженні, опублікованому 10 грудня 2018 року в журналі Національної академії наук США (PNAS). Це може привести до стрімкого підйому рівня світового океану й інших змін.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) хоче запровадити по всьому світу податок на викид в атмосферу двоокису вуглецю (вуглекислого газу), пише DW.
Паризька кліматична конвенція передбачає скорочення викидів в атмосферу на 30% до 2030 року і податок є «найбільш ефективним інструментом», щоб досягти цілі — вважають у МВФ.
Розмір податку може становити 70 дол. США за тонну викиду вуглекислого газу. Збір дасть змогу зменшити використання природного палива, під час згорання якого і виділяється двоокис вуглецю. Додаткові гроші зможуть виділяти на перехід на відновлювані джерела енергії.
За підрахунками МВФ, у Китаї, де найбільші викиди у світі, податок зможе скоротити викиди вуглекислого газу на 30%.
Водночас у країнах, де також використовують енергію із відновлюваних джерел, податок зможе зменшити викиди на 10%.
Нагадаємо, в Україні з січня цього року ставка екоподатку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення становить 10 грн (замість 0,41 грн, як у 2018 р.) Відповідні зміни внесено до п. 243.4 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Водночас розширено перелік суб’єктів, які не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю. До них належать суб’єкти господарювання, зазначені у п. 240.1 ПКУ, які здійснюють такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ПКУ).
Але у випадку перевищення річного обсягу викидів двоокису вуглецю у 500 тонн на рік, такі суб’єкти будуть зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Крім того, вони повинні скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити екологічний податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.
Відповідно, змінилась база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю. Так, з 01.01.2019 р. база оподаткування за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (новий п. 242.4 ПКУ).
Ці зміни внесено Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII.
У межах євроінтеграції Україна має виконати низку зобов’язань перед ЄС у питаннях посилення захисту навколишнього середовища та поступового скорочення шкідливих викидів.
Разом з тим головною проблемою впровадження природозахисних заходів є відсутність належної фінансової підтримки з боку держави. Практика використання екоподатку свідчить про те, що накопичення екологічного податку в бюджеті є вкрай неефективним, а кошти, отримані державною від сплати екоподатку, розчиняються в бюджеті та не використовуються за цільовим призначенням.
Через це екологічний податок не виконує в Україні своєї ролі, він не фінансує природоохоронних заходів, а підприємства — платники екоподатку не мають стимулу для екологічної модернізації, оскільки сплата податку і витрати на екологічну модернізацію є для них великим фінансовим навантаженням.
Відтак у цій сфері гостро назріла необхідність реформування механізму використання податку, а також створення стимулюючих факторів для платників податку.
Очевидно, на зміну фіскального принципу «Забруднювач платить!» має прийти стимулюючий принцип «Забруднювач інвестує!».

AddThis Social Bookmark Button