Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 

5. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


6. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


7.  Національна спілка письменників України


  8.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


9.  «Український союз промисловців та підприємців»


 10. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


11.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 12. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


13. Аграрна Партія України


14. «Europejski Holding Energetyczny»


 15. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  16. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  17. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


18 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


19.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Екологічний діагноз для України: рецепт оздоровлення

Так багато уваги питанням охорони довкілля, змінам клімату, декарбонізації економіки, зеленим джерелам енергії та іншим екологічним питанням певно що людство не надавало ще ніколи, як останні кілька років.

Тренд на екологізацію всіх сфер не оминув і Україну.

Розуміння факту наявності «хвороб» є, та чи не залишиться ця тема лише у форматі збентеженості вузького кола експертів, так званого "ефекту інформаційної бульбашки", інструментом популізму?
Якщо взяти до уваги 4 головні суб’єкти взаємодії: держава-бізнес-суспільство-наука, то бачимо очевидну річ – багато років геть відсутня взаємодія, бо у кожного свої цілі, набір інструментів, а головне – відсутня єдина послідовна стратегія на рівні держави.
Проблема з якістю довкілля, як і всіх інших глобальних проблем, в тому, що інституції, які мають вирішувати ці проблеми (і Україна не виняток) – це часто зграя безпомічних бюрократів, які роками вдало розпилюють мільярдні бюджети.
Інша проблема – величезна частина посадових осіб (в комунальній сфері, транспорті, с/г) просто не бачить можливостей, а значить переконана "екологізація неможлива в зв’язку з відсутністю коштів".
Відповідно до аналітичного звіту Світового Банку, у минулому році Україною було використано лише 20% ресурсів міжнародної технічної допомоги (МТД), що надавалися європейськими та американськими урядовими інституціями, державними та приватними фондами.
Переважна більшість даних ресурсів, потенційно, могла бути спрямована на модернізацію енергетичної інфраструктури, проекти енергоефективності та енергозбереження у територіальних громадах, а, також, розвитку природоохоронної діяльності, зокрема, формування смарагдової мережі та об’єднання її з іншими континентальними мережами.
Зокрема, замість того, щоб називати речі своїми іменами, себто чітко окреслити не просто проблеми, а першопричини їх виникнення, бо саме з них потрібно "лікувати" Україну, відповідальні за 80-90% викидів шкідливих парів, сміття та пластику, відкрито маніпулюють суспільством, прикриваючись темами похідними.
На кошти, що витрачаються на поодинокі проєкти, наприклад, потрібно просто купити фільтри.
Мова зараз саме про те, що потрібне системне, довге і тривале лікування, проте є речі, які потребують "хірургічного втручання"
Помітна увага до деяких окремих тем (пластик, батарейки тощо) на фоні повного ігнорування інших (проблеми ракетного палива, якість водних ресурсів) викликає величезне занепокоєння.
Бо на порозі екологічного лиха відмова в Україні від пластику як першочерговий крок –це як прикладати подорожник на ногу, яка вже відвалилась.

ЩО РОБИТИ?
Потрібно усвідомити, що стан довкілля сьогодні – це проблема. Але ще більша проблема – це крах інституцій, подвійні стандарти та небажання розумних людей це визнати. А далі діяти, усвідомлюючи ризики.
Розуміючи виклики і спектр запущених роками екологічних хвороб, у 2019 році Професійна асоціація екологів України запропонувала рецепт оздоровлення для України:

1. Курс держави на сталий розвиток, чисту енергію та зелений ВВП

Стратегічно на рівні президента слід сформувати бренд "Україна – екологічна держава", а єдино можливий розвиток економіки – ресурсоефктивний.
Екологічна криза вже давно настала. На жаль, вона не оминає й Україну. Постає логічне питання: чи потрібне нам просто зростання ВВП за будь-яку ціну – особливо за ціну здоров’я та довголіття українського народу?
Очевидно, що пріоритетом України має стати чисте зростання – чиста енергія – чистий ВВП. Без екотрансформації економіки та енергетики ми не отримаємо чистого та зеленого ВВП. Новий економічний курс може базуватися тільки на зеленому ВВП.

2. Адекватні показники якості довкілля

Встановити адекватні показники якості довкілля, які нам гарантує ст. 50 Конституції – нормативи безпеки як для здоров’я людини (поріг небезпеки), так і для екосистем (критичний рівень), які будуть враховувати дуже важливі параметри.
Наприклад, можливість одночасної шкідливої дії декількох речовин, кумулятивний ефект. Існуючі ГДК наразі нас відкидають у минуле століття.

3. Сучасна система моніторингу

Розробити сучасну систему моніторингу, прості та зрозумілі методики замірів сучасними, вітчизняного виробництва приладами.
Без системи моніторингу навіть діагноз екосистемі поставити складно.

4. Екотрансформація виробництв

Для екотрансформації бізнесу в першу чергу потрібно створити належне законодавче середовище і стабільні інвестиційні умови.
Наразі законодавчі підстави утворення на підприємстві окремої служби екологічної безпеки, підпорядкованої безпосередньо керівнику підприємства, у екологічному законодавстві чітко не визначені, на відміну від підстав для створення служби пожежної безпеки чи служби охорони праці
Цим, звісно, користується бізнес, економлячи на фахівцях, що зобов'язані дбати про зменшення негативного впливу на довкілля!
Екологи на підприємствах також давно зазначають, що важливо додати в законодавство пункт про обов'язкове регулярне підвищення кваліфікації працівників відділу охорони навколишнього середовища за рахунок підприємства. Бо схожий пункт є лише щодо поводження з відходами.
І для тих, хто займається охороною повітря, водними ресурсами чи ґрунтами постійно треба "відвойовувати" можливість актуалізації своїх знань на відповідних курсах.
Разом з тим, законодавство України зобов'язує підприємства здійснювати внутрішній нагляд і контроль за дотриманням вимог екологічного законодавства. Пропонується утворити екологічну службу на підприємстві, підпорядковану керівнику підприємства, або ввести у штат посаду еколога за сумісництвом.
Це дозволить досягти вимірних в короткому проміжку часу результатів:

Підвищення рівня дотримання природоохоронного законодавства (воно в нас не найгірше в світі, тут проблема саме з його дотриманням)
Удосконалення системи інтегрованого екологічного управління (держава-бізнес-наука)
Заохочення до ведення екологічно відповідального бізнесу та екологічно свідомої поведінки
Запровадження безперервної екологічної освіти, формування в суспільстві (у т.ч. у бізнесу) екологічних цінностей і підвищення екологічної свідомості
Стимулювання впровадження систем екологічного управління, у тому числі на основі міжнародних систем сертифікації

5. Поводження з відходами (промислові, побутові, небезпечні)

Удосконалити нормативно-правову базу та регуляторну політику у сфері поводження з відходами.
Необхідні для прийняття першочергові законодавчі акти, адже починаючи з 2012 року систему поводження з відходами цілеспрямовано і методично зруйновано.

6. Реформа ДЕІ

Безперечно час невідкладно реформувати систему екоконтролю, адже досі перевірки – формальність, рівень інспекторів дуже низький.

7. Якість водних ресурсів та питна вода

Законодавчо неврегульовані надважливі питання. Ніхто не знає, чим завершиться зміна клімату.
Україна – одна з найменш забезпечених країн Європи питною водою, водночас артезіанська вода досі халатно використовується, як технічна (питною водою змивають по фермах курячий послід і роблять гноївку. Гострою залишається проблема водосховищ Дніпровського каскаду.

Не дозволити вбити Дніпро – завдання сучасного покоління. Слід розробити план поступового спуску, визначити черговість, оцінити ризики. Але починати вже зараз! У світі вже спускають рівнинні водосховища.
До прикладу, в Україні площа затоплених земель дорівнює площі Чернівецької області. Це не енергетика! Якщо сіно з такої площі просто спалити в ТЕЦ, отримаємо більше електроенергії.

8. Атмосферне повітря

За відсутності адекватної системи моніторингу ми навіть не знаємо, якими вулицями безпечно ходити з дітьми.
Система моделювання розповсюдження забруднюючих речовин відсутня. Необхідно терміново організувати дієвий контроль за викидами ЗР від пересувних джерел. Хоча б за СО, СН, димність у відпрацьованих газах автомобілів.
Врахування цих першочергових необхідних кроків не вирішить одразу всі проблеми, однак суттєво приблизить Україну до виконання природоохоронних зобов’язань перед європейською спільнотою.

AddThis Social Bookmark Button