Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 

5. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


6. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


7.  Національна спілка письменників України


  8.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


9.  «Український союз промисловців та підприємців»


 10. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


11.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 12. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


13. Аграрна Партія України


14. «Europejski Holding Energetyczny»


 15. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  16. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  17. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


18 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


19.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Карантин як орієнтир: які кліматичні уроки несе пандемія

Пандемія коронавірусу паралізувала роботу важкої і легкої промисловості, вже спричинила економічний спад та загрожує зростанням безробіття. Однак водночас через масштабні карантинні заходи зафіксовано покращення атмосферної ситуації спершу в Китаї, що став епіцентром поширення вірусу, а згодом і над Європою. До яких екологічних змін може призвести пандемія у довгостроковій перспективі, розбиралася ІА. За даними S&P Global Market Intelligence Platform, у 2020 році світова промисловість зазначала масштабнішою рецесії, аніж під час світової кризи 2008-2009 років.

 

Прослідковується скорочення викидів діоксиду азоту (NO2) упродовж січня-лютого: тоді в Китаї запровадили повномасштабний карантин у зв’язку з поширенням коронавірусу. Припинили або скоротили роботу фабрики і заводи, майже не їздив транспорт. Накопичення діоксиду азоту в атмосфері призводить до зменшення товщини озонового шару, здатне викликати шкоду для здоров’я людини та інших живих організмів. Забруднення повітря вуглецевими викидами також провокує головний біль, нудоту; розвиваються хвороби легенів і серцево-судинної системи.
За даними Центру досліджень енергії і чистого повітря, від 3 лютого до 1 березня викиди CO2 скоротилися як мінімум на 25% через заходи щодо стримування коронавіруса. Фактично за цей час Китай не відтворив 200 мільйонів тонн вуглекислого газу – понад половину всього річного обсягу викидів у Великій Британії.
Аналогічно до Китаю скорочення вуглецевих викидів також зафіксували в Італії під час запровадженого там карантину у лютому-березні 2020.
Крім того, у Венеції через запроваджений карантин і відсутність туристів вода в каналах стала суттєво чистішою. Місцеві звернули увагу, що до Венеції повернулися лебеді.

Натомість в Україні про позитивний вплив карантину говорити рано, відзначає експертка з екологічної політики ГО «Екодія» Євгенія Засядько. «Скорочення викиду вуглецю у Києві дійсно фіксували у перші дні після запровадження карантину. Однак кияни почали дедалі більше пересідати на приватний легковий транспорт, адже роботу метро припинили. Як наслідок – небезпечні викиди тільки зросли», – пояснює Євгенія Засядько.
За даними Saveecobot, станом на 10:30 30 березня індекс якості повітря становить 123 при нормі від 0 до 50. Такий рівень забруднення визначають як «шкідливий рівень для чутливих груп». Такий рівень забруднення повітря може спричинити дискомфорт при диханні у людей із захворюваннями легенів, таких як астма, а також у людей з серцевими захворюваннями, дітей і літніх людей. У Львові ситуація краща: індекс якості повітря становить 7 балів. Його визначають як «добрий». Наслідки для здоров’я – мінімальні.
«На позитивні довгострокові зміни клімату внаслідок карантинних обмежень у світі сповідатися марно, – переконана Засядько. – Ці показники радше слугують за черговий привід замислитися про те, куди ми рухаємось. У 2016 році Україна стала однією зі 195-ти країн, що підписали Паризьку кліматичну угоду. Згідно з цим документом, країни-підписанти зобов’язалися до 2030 року скоротити кількість викидів вуглецю в атмосферу удвічі порівняно з 2010 роком. Це необхідно для того, аби не допустити підвищення середньорічної температури на 1,5°C, що натомість означатиме незворотні кліматичні зміни. Однак поки що кількість викидів вуглецю тільки зростає». Навпаки, прогнозує експертка, по завершенню карантинного періоду підприємства візьмуться з більшою інтенсивністю нарощувати оберти. Це, щонайменше, відновить «статус-кво» у кліматичному питанні, а може, й погіршить ситуацію. «Аби цього не сталося, уряди країн мають напрацювати модель підтримки підприємств з низьковуглецевими або нульовими циклами виробництва. Україна має навчитися розставляти пріорітети і вирішити, куди інвестувати гроші: у вуглецеві шахти, що дають короткострокові прибутки, або у зелені проєкти, що мають довгостроковий формат. Найбільша помилка, якої зараз можуть припуститися посадовці – це вживати радикальні засоби, аби подолати кризу у сфері охорони здоров’я, тим самим загнавши себе у наступну, ще більш глобальну кризу клімату і забруднення повітря», – каже Засядько.

AddThis Social Bookmark Button