Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 

5. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


6. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


7.  Національна спілка письменників України


  8.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


9.  «Український союз промисловців та підприємців»


 10. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


11.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 12. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


13. Аграрна Партія України


14. «Europejski Holding Energetyczny»


 15. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  16. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  17. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


18 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


19.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Кількість мікропластику на морському дні приголомшила вчених

Всі ми говоримо про те, що природа забруднюється відходами людини. Це дійсно так. Навколо нас багато звалищ, які постійно поповнюються. Щось, минаючи звалища (або з них), потрапляє в океан і плаває там у вигляді сміттєвого острова, про який багато хто чув. А ще є мікропластик, про який теж багато сперечаються, то називаючи його безпечним для здоров’я, то лякаючи, що саме він максимально небезпечний для нашого організму і цілих екосистем нашої планети. Зараз ми не будемо з’ясувати того факту, наскільки це небезпечно, а просто поговоримо про те, скільки мікропластику на морському дні. Забігаючи вперед, скажимо, що багато. Але ось наскільки багато?

Як сміття опиняється в океані

Сміття легко потрапляє на дно океану. Все, що потрапляє в океан, виявляється не просто в чаші з нерухомою рідиною, а буквально всередині живого організму, який постійно рухається і переміщує свої води. Ми звикли називати це течіями.
Течії в океані бувають різними. Якісь переносять воду по горизонталі, а інші – по вертикалі. Все це пов’язано з особливостями рельєфу і клімату. Іноді ми не в змозі помітити ці течії, але говорити про те, що їх немає, неправильно. Вони є і їх суттєво більше, ніж ми знаємо.
Всі чули про Гольфстрім, який створює потік води в Атлантичному океані, але є і такі течії, які не відчує на собі жодна людина або тим більше корабель. Зате пластикова пляшка яка нікуди не поспішає, такою течією спокійно собі переноситься по океану і прибиває, як правило, приблизно до одного і того ж місця. Так і з’являються величезні купи сміття у відкритому океані.
Все, що ми залишили на пляжі, упустили (або кинули) за борт корабля, буде дрейфувати в океані, до тих пір, поки не розчиниться. З пластиком це станеться не дуже скоро.

Скільки мікропластику на дні світового океану

Не так давно група вчених з Манчестерського університету опублікувала результати свого дослідження того, як і в яких кількостях мікропластику потрапляє на морське дно.
Для експерименту вони використовували спеціальні резервуари, які імітували водні потоки. Так вони виявили тип підводної течії, яка відносила мікроскопічні частинки пластику з прибережної території в океан.
Крім лабораторних досліджень, що проводяться спільно з колегами з інших дослідницьких організацій, вчені взяли проби відкладень з дна Середземного моря, щоб розуміти, яка кількість мікропластику на ньому знаходиться. А заодно змогли б зрозуміти, як мікропластик там опинився і чи можна щось зробити, щоб припинити процес формування цього шару.
В результаті, провівши перевірку та дослідивши зібраний матеріал на спеціальному лабораторному обладнанні, вчені зробили висновки про те, скільки мікропластику міститься в пробах, які вони зібрали з морського дна. Вони ще й цифру призвели не в грамах або кілограмах, а в кількості частинок. Вона склала майже 2 мільйони частинок. Наскільки це точно, сказати складно, але те, що це дуже багато, зрозуміло і без інших точних цифр.
Вчені сильно здивувалися таким фактом і відзначили, що навіть знамениті острови сміття не такі страшні, як така кількість мікропластику на морському дні. Майже всі ми чули про сумнозвісні острови з гір сміття, які плавають в океані і складаються переважно з пластику, але висока концентрація саме мікропластику на морському дні дуже сильно нас здивувала. – говорить провідний автор дослідження Ян Кейн з Університету Манчестера. – Ми виявили, що частинки мікропластику поширюються потужними морськими течіями, а не розподіляють рівномірним шаром по всьому дну. В певних областях вони концентруються в значно більших кількостях.

Що таке мікропластик і з чого він складається?

Крім іншого, вчені провели аналіз того, з чого складається мікропластик і яку структуру він має. В результаті вони прийшли до висновку, що основна частина того, що вони знайшли, є волокнами одягу та інших текстильних виробів. Швидше за все, вони просочувалися через фільтри очисних споруд і вже після цього через стічні води потрапляли в море. Звичайно, частина таких відходів потрапила в море безпосередньо, але вона все ж таки менше.
Морське дно не однорідне і не постійне. Все через те, що течії його постійно змінюють. У підсумку, це саме сміття стає не просто відкладенням на морському дні, а переміщається разом з піском, рослинністю, мікроорганізмами і рештками морських мешканців. Пластик, на жаль, став новим типом осаду, який розподіляється по морському дну разом з брудом, піском і поживними речовинами, – говорять дослідники.
Можливо, вчені зможуть ще краще визначити, як і звідки на морському дні з’являються частинки пластику, але навряд чи це буде здатне змінити картину світу і скоротити його утворення. По-перше, мікропластик, який вже є на морському дні, нікуди не дінеться ще сотні років, і ним буде живитися риба, якою ми харчуємося. По-друге, навряд чи розуміння того, звідки береться пластик сильно знизить рівень його утворення. Все одно будуть допустимі витоки і людський фактор, які можуть зіпсувати буквально все.
Тому, результати подібних досліджень корисні скоріше для того, щоб ми самі усвідомили, як ми ставимося до нашої планеті. Вона у нас одна, а ось ми у неї можемо помінятися. Тому треба ставитися до неї більш дбайливо. І «одна людина нічого не змінить» тут не працює. Кожна людина робить свій внесок у забруднення, але воно ж може його скоротити.

AddThis Social Bookmark Button