Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 

5. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


6. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


7.  Національна спілка письменників України


  8.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


9.  «Український союз промисловців та підприємців»


 10. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


11.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 12. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


13. Аграрна Партія України


14. «Europejski Holding Energetyczny»


 15. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  16. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  17. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


18 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


19.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Прірва між кліматичною політикою нашої держави та Європейського Союзу поглиблюється

Непослідовність України у втіленні нової державної кліматичної політики і, зокрема, невиконання зобов’язань за Угодою про асоціацію в сфері клімату лише поглиблює прірву між нашою країною та Європейським Союзом, пише GreenPost.

 

 

Про це сказав заступник начальника департаменту енергоефективності НАК "Нафтогаз України" Олексій Хабатюк, коментуючи останні рішення та ініціативи в енергетиці, зокрема, рішення Уряду, згідно з яким пріоритетним буде використання енергетичного вугілля на теплових станціях України.
«На цьому фоні продовжується поглиблення прірви між кліматичною політикою ЄС, яка сформувалася та набула значного розвитку за останні 20-25 років, та станом постійної невизначеності в Україні», – сказав він.
Згідно Паризької кліматичної угоди, яку наша держава підписала однією із перших у світі, Україна зобов’язалася скоротити обсяги парникових викидів шляхом поступової відмови від викопного палива, зокрема, до 2050 року замінити вугілля альтернативними джерелами енергії та поступово закрити вугільні шахти.
Натомість у новому Уряді вирішили збільшити обсяги використання викопного палива, що суперечить раніше заявленій позиції України.
«Розробка та реалізація кліматичної політики вирізняється необхідністю глибокої міжсекторальної/міжвідомчої взаємодії, а також розвинутих як базових функцій держави, зокрема охорони та захисту власності, правосуддя, внутрішньої безпеки, так і ринків, зокрема, фінансового та енергетичних», – пояснює Олексій Хабатюк.
Натомість він наголошує, що в Україні відсутня належна державна кліматична політика через низьку інституційну спроможність влади.
«Фрагментарність та непослідовність державної кліматичної політики України, невиконання нею зобов’язань за Угодою про асоціацію в сфері клімату в умовах вкрай низької інституційної спроможності та розбалансованості системи державного управління ставить під питання саму можливість розробки та реалізації Україною ефективної та дієвої кліматичної політики», – резюмував він.
Нагадаємо, протягом кількох останніх років в Україні частка вугільних ТЕС (до рішення уряду – ред.) у загальному виробництві електроенергії трималася на рівні 35–40% і мала поступово зменшуватися.

Поточний національно визначений внесок України, згідно Паризької кліматичної угоди, був не допустити на 2030 рік перевищення 60% від рівня викидів 1990 року.
Стратегія низьковуглецевого розвитку України до 2050 року передбачала зменшення викидів парникових газів до рівня 35% від 1990 року (скорочення на 65%) за умови розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та модернізації економіки в цілому.
За такого сценарію наша держава мала б високі шанси отримати додаткові можливості для використання кліматичного фінансування, нових ринкових та інших інструментів Паризької угоди, які розробляються сьогодні фахівцями зі всього світу.

AddThis Social Bookmark Button