Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 5.  39- й Зенітний Ракетний Полк (Україна)


 

6. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


7. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


8.  Національна спілка письменників України


  9.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


10.  «Український союз промисловців та підприємців»


 11. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


12.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 13. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


14. Аграрна Партія України


15. «Europejski Holding Energetyczny»


 

 16. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  17. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  18. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


19 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


20.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Відновлення економіки після пандемії: соціальний захист населення та охорона навколишнього середовища

Як досягти Цілей сталого розвитку, коли пандемія загрожує звести нанівець все, чого вдалося домогтися з моменту їх прийняття в 2015 році? Результат дворічної роботи представили в ООН члени Консультативної ради високого рівня і представники ООН. Автори звіту наполягають на тому, що міжнародне співтовариство повинне змінити підхід до соціально-економічного розвитку в «посткоронавірусну» епоху, особливо з огляду на нинішню невизначеність, пишуть Новости ООН.
Учасники зустрічі закликають приділяти більше уваги питанням навколишнього середовища, а також аналізують наслідки розвитку цифрових технологій. У складі Консультативної ради – 16 відомих вчених, громадських діячів і політиків з різних країн, включаючи нобелівського лауреата Джозефа Стігліца.
«У цьому році кількість людей, що проживають за межею бідності, може збільшитися на сто мільйонів чоловік, – зазначила у своєму виступі перший заступник Генсека ООН Аміна Мохаммед. – Глобальний рівень бідності виросте вперше з 1998 року. Ми повинні об'єднати зусилля, щоб відновити економіку і зробити її більш стійкою і інклюзивною».
За її словами, автори доповіді рекомендують зміцнити співпрацю в сфері оподаткування, забезпечити загальний доступ до цифрових технологій, налагодити належне управління природними ресурсами і змінити підхід до торгівлі сировинними товарами.
«Ці пропозиції перегукуються з ініціативами Генерального секретаря ООН, який закликає проявити глобальну солідарність при реалізації заходів реагування на соціально-економічні наслідки COVID-19», – зазначила Мохаммед. Вона нагадала також, що ніхто не може по-справжньому відчути себе в безпеці, поки в безпеці не буде все населення планети. «Ми всі" в одному човні", – підкреслила Аміна Мохаммед. – Жодна країна не зможе домогтися реального прогресу, якщо інші залишаться за бортом».
Представляючи дослідження, заступник Генсека ООН з економічних і соціальних питань Лю Чженьмінь, зазначив, що автори документа рекомендують спиратися на наукові дані при розробці стратегії розвитку економіки, вкладати кошти в інфраструктуру й освіту, а також боротися з економічною нерівністю, в тому числі вживати заходів для забезпечення регулярного зростання заробітної плати, особливо для низькооплачуваних службовців.
Президент Німецького інституту економічних досліджень (DIW) в Берліні Марсель Фратцер високо оцінив угоду, досягнуту напередодні країнами Європейського Союзу. За його словами, 26 держав не тільки домовилися разом відновлювати Європу і допомагати менш багатим членам ЄС, а й заклали основу для нового фіскального союзу, який дозволить, наприклад, приймати спільні рішення в сфері оподаткування.
Американський економіст Джозеф Стігліц зазначив, що деякі країни світу набагато краще за інших впоралися з пандемією і проаналізував, в чому криється причина їхнього успіху. На думку нобелівського лауреата, важливу роль зіграли довіра населення до уряду, соціальна солідарність і науковий підхід до вирішення проблем. «Ми завжди покладаємося на державу, коли ми потребуємо захисту, – підкреслив він. – Але, коли роль держави постійно принижується, в надзвичайній ситуації уряд виявляється неспроможним діяти».
Стігліц також поділився думками про майбутнє міжнародного співтовариства: на його думку, країни будуть прагнути розширювати місцеве виробництво, оскільки в умовах пандемії глобальна система поставок дала збої, поставивши держави в уразливе становище. Разом з тим він підкреслив: щоб відновити економіку необхідно зміцнювати міжнародне співробітництво.
AddThis Social Bookmark Button