Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 

5. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


6. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


7.  Національна спілка письменників України


  8.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


9.  «Український союз промисловців та підприємців»


 10. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


11.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 12. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


13. Аграрна Партія України


14. «Europejski Holding Energetyczny»


 15. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  16. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  17. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


18 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


19.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Дослідження: пандемія COVID-19 пов'язана з проблемами довкілля

Зменшення біорізноманіття, вирубка лісів та експансія людської інфраструктури збільшують ризик розвитку пандемій, таких як COVID-19. Багато екологів давно підозрюють це, але нове дослідження, опубліковане у журналі Nature, допомагає виявити, чому: хоча деякі види вимирають, ті, які виживають і процвітають – наприклад, щури та кажани – мають більшу ймовірність перенесення потенційно небезпечних збудників, які можуть передаватися людям.

 

 

Аналіз приблизно 6 800 екологічних спільнот на 6 континентах додає доказів гіпотезам, які пов'язують людську діяльність та втрату біорізноманіття зі спалахами хвороб – але це не надто наближає до прогнозування нових спалахів, пише GreenPost.

«Ми попереджали про це десятиліттями, – каже Кейт Джонс, модельєр з екологічних питань в Університетському коледжі Лондона та автор дослідження. – Ніхто не звертав уваги».

Джонс – один із дослідників, які давно вникають у взаємозв'язки між біорізноманіттям, землекористуванням та новими інфекційними захворюваннями. Їхня робота здебільшого залишалася поза широкою увагою, але зараз спроби спрогнозувати черговий спалах набули нового забарвлення.

Минулого тижня на Міжурядовій науково-політичній платформі з питань біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES) відбувся онлайн-семінар з питань взаємозв’язку втрати біорізноманіття та нових захворювань. Мета організації зараз – скласти експертну оцінку цьому питанню перед самітом ООН, який запланований на вересень, де очікується, що уряди візьмуть на себе нові зобов'язання щодо збереження біорізноманіття.

Інші вчені закликають до більш широкого курсу дій. У липні 2020 року міждисциплінарна група вчених, включаючи вірусологів, економістів та екологів, опублікувала есе. У ньому стверджується, що уряди можуть сприяти зменшенню ризику майбутніх пандемій, контролюючи вирубування лісів та стримуючи торгівлю дикими тваринами і споживання їх у їжу. Адже саме дикі тварини часто переносять небезпечних для людей збудників.

«Більшість зусиль щодо запобігання поширенню нових захворювань, як правило, спрямовані на розробку вакцини, ранню діагностику та стримування поширення [вірусів чи інфекцій], але це як лікування симптомів без усунення основної причини. Нам треба змінити наше ставлення до довкілля задля збереження біорізноманіття і зниження ризиків для нашого здоров'я», – каже Петер Дасак, зоолог неурядової організації EcoHealth Alliance у Нью-Йорку, який очолював семінар IPBES.

За його словами, саме COVID-19 допоміг з'ясувати необхідність дослідження ролі біорізноманіття в передачі патогенів.

Попередні дослідження уже показували, що спалахи ГРВЗ, сезонного та пташиного грипу значно почастішали протягом останніх десятиліть. Дослідники пов'язують це саме з розширенням ареалу проживання людини і прямими контактами з дикою природою, які неминуче відбуваються за такої активної людської експансії.

 

AddThis Social Bookmark Button