Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 5.  39- й Зенітний Ракетний Полк (Україна)


 

6. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


7. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


8.  Національна спілка письменників України


  9.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


10.  «Український союз промисловців та підприємців»


 11. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


12.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 13. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


14. Аграрна Партія України


15. «Europejski Holding Energetyczny»


 

 16. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  17. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  18. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


19 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


20.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

Побутові вороги

Зараз у світі набула популярності тенденція переходу на екологічно чисті і енергоощадні продукти. Не оминула вона і Україну. Багато господарів вже користуються люмінесцентними лампами, а на прилавках крамниць побільшало товарів із значком «еко». Та, попри всі намагання йти в ногу з цивілізованим світом, українці все одно опиняються на крок позаду. Щоб переконатися у цьому, варто поглянути якими миючими засобами більшість із нас користується в побуті.

 

Звичайно, сучасні пральні порошки не йдуть у жодне порівняння із популярним у 80-ті роки «Лотосом». Вони вже мають функцію вибілювання і дозволяють довше зберігати природність кольорів. Тепер нікого не здивуєш продукцією відомих закордонних виробників, хай навіть її виготовляють в Україні. Проте, якщо розібратися, виробники миючих засобів із світовим ім’ям не поспішають впроваджувати на українських підприємствах передові технології.

Зворотна медаль економії

Купуючи пральні порошки, мабуть мало хто звертає увагу на те, які складові в них входять. Господині зазвичай зважають на вміст у них оптичного вибілювача і засобу захисту пралки від накипу. Однак, ніхто не зважає на те, чи містить засіб фосфати.

Про потребу відмови від порошків, які містять фосфати, вчені і екологи почали говорити понад 40 років тому. Враховуючи шкоду, яку наносять залишки цих речовин оточуючому середовищу і здоров’ю людей, до такого висновку дійшли як закордонні дослідники, так і вчені із СРСР. Адже залишки фосфатних сполук, потрапляючи у річки і озера, зменшують вміст кисню у воді, і призводять до росту синьо-зелених водорослів. При цьому, частка забруднення залишками миючих засобів у декілька разів перевищує шкоду від мінеральних фосфатних добрив, які також потрапляють у водойми.

Не менше шкодять засоби на основі фосфорнокислих солей здоров’ю людини. Вони викликаючи алергії, призводять до зменшення захисних функцій шкіри. Анонні поверхнево-активні речовини (а-ПАР), які також використовують у миючих засобах, зменшують імунний захист людини, і призводять до пересихання і знежирення шкіри.

Вчені вже довели, для того, щоб очистити випрану білизну від залишків фосфатів і аніонних поверхнево-активних речовин, потрібно як мінімум 8 полоскань. Чи спроможні забезпечити таку циклічність полоскань пралки? – Це вже питання до виробників. А от, щодо

господинь, які перуть руками, вони зазвичай застосовують 3, максимум 4 полоскання.

Вже зараз комунальні підприємства почали звертатися до населення з проханням зменшити використання засобів на основі фосфатних сполук, оскільки застарілі очисні споруди неспроможні повноцінно очистити стічні води від їх залишків. Таке звернення в минулому році оприлюднило керівництво «Київводоканалу». Не краща ситуація і в інших населених пунктах. Однак, малофосфатні і безфосфатні засоби, у нас, на відміну від сусідніх європейських країн, ще не набули великого поширення. Коштують вони в декілька разів дорожче, та й продаються не скрізь.

Сумнівна альтернатива

Ще у 70-ті роки минулого сторіччя за кордоном почали шукати альтернативу порошкам із фосфатами. Саме тоді провідні виробники миючих засобів запропонували використовувати для пом’якшення води цеоліти. З початку 80-х років цей компонент почали використовувати у своїй продукції компанії відомі виробники, завдяки чому вдалося частково відмовитися від порошків, які містять фосфати. У деяких країнах вже діє повна заборона на використання миючих засобів, які містять фосфорнокислі солі. Їх замінили алюміносилікати (цеоліти). Хоча, новітні розробки також не ідеальні.

Недоліком засобів з цеолітом є те, що під час полоскання у тканині залишаються сполуки алюміносилікатів, що призводить до знежирення шкіри. Частка а-ПАР в таких засобах утричі вища, ніж у порошках на основі фосфатних сполук. Та й до тканин вони не на стільки ощадливі, тому можуть пошкодити фарбування. Не дуже втішним являється використання новітніх порошків і для екосистеми. Адже залишки алюміносилікатів призводять до забруднення водойм алюмінієм.

Поки ж вчені шукають можливості зменшити шкоди від пральних порошків у деяких країнах пропонують, як альтернативу, використання рідких миючих засобів. Хоча, рівноцінність такої заміни виглядає сумнівною. Адже вони містять більшу концентрацію а-ПАР, мають меншу ефективність під час прання, до того ж, не підходять для жорсткої води.

Як би там не було, всі усвідомлюють, що повернення до миючих засобів які містять фосфати повернення не буде. Інше питання, на скільки швидко вдасться знайти їм рівноцінну заміну.

Коментар фахівця

Ольга Гудзь, завідувач лабораторією Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя

- Фосфатовмісні синтетичні мийні засоби здебільшого містять в якості фосфоровмісної добавки до поверхнево-активних речовин триполіфосфат натрію. Його вміст у складі синтетичних мийних засобів, які надходять на ринок України, досягає 15-40 %. Завдяки триполіфосфату натрію вдається пом’якшити воду, запобігти осіданню забруднювачів на випрану білизну , а також запобігти утворенню накипу на металевих деталях пральних машин.

Сам трипофосфат натрію належить до мало небезпечних речовин при нанесенні на шкіру людини та надходженні в організм через дихальні шляхи (4 клас небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007-76). За медичним критеріям безпеки для здоров’я людини триполіфосфат натрію відповідає вимогам чинного санітарного законодавства. Однак, він, як й інші фосфати, становить екологічну небезпеку, пов’язану з проблемою евтрофікації (надмірний розвиток гідробіонтів внаслідок надлишкового надходження фосфору у водоймища зі стічними водами).

Враховуючи, що фосфатовмісні синтетичні мийні засоби становлять загрозу для об’єктів середовища життєдіяльності людини, в Україні нормується вміст фосфатів та поверхнево-активних речовин не у складі синтетичних мийних засобів, а у середовищі життєдіяльності людини - повітрі робочої зони, атмосферному повітрі населених місць, воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування. Зокрема, гранично допустима концентрація (ГДК) триполіфосфату натрію у повітрі робочої зони підприємств із виробництва та професійного використання фосфатовмісних синтетичних мийних засобів становить 10 мг/м?. Орієнтовно, безпечний рівень впливу (ОБРВ) триполіфосфату натрію в атмосферному повітрі населених місць становить 0,5 мг/м?.

Для повітря робочої зони встановлений орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) аніонних ПАР на рівні 1,5 мг/м?, для атмосферного повітря - 0,01 мг/м? (алкілбензол на основі внутрішніх олефінів), 0,04 мг/м? (алкілбензосульфокислота з внутрішніх олефінів), 0,03 мг/м? (пил сульфонолу НП-1, НП-3).

На сьогодні альтернативною фосфатам сировиною для виробництва синтетичних мийних засобів є цеоліти, які являють собою досить велику групи близьких за складом та властивостями природних алюмосимосилікатів кальцію та натрію. Однак, за споживчими властивостями вони суттєво поступаються фосфатам – погано розчиняються у воді, утворюють осад на деталях пральних машин та тканинах, спроможні спричиняти алергічні реакції у споживачів. Як наслідок, мають місце певні обмеження у використанні цеолітів

(заборона на використання для прання білизни дитячого асортименту). Залишається відкритим також питання щодо гігієнічного нормування цеолітів у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі населених місць, воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування.

Враховуючи наведене, Інститутом екогігієни і токсикології надано пропозиції включити до „Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів” питання щодо гігієнічного нормування цеолітів у повітря робочої зони, атмосферному повітрі населених місць, воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування, а також питання щодо обґрунтування гранично допустимих рівнів забруднення тканин та білизни різного призначення (натільна, постільна тощо) цеолітами.

 Kyzir White Womens Jersey
AddThis Social Bookmark Button