2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

За пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь у 2013 році проходитиме під гаслом: «Водно-болотні угіддя зберігають воду».

Рамсарська конвенція підкреслює тісний зв'язок між водно-болотними угіддями, водою і людьми, оскільки цей природний ресурс має великий вплив як на природоохоронну сферу, так і соціально-економічний та культурний напрямки діяльності людства. Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Її назва відображає початкову мету угоди ? зберегти водно-болотні угіддя, як середовище для водоплавних птахів.

Поступово мету Конвенції було розширено і зараз вона охоплює всі аспекти збереження та збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

Мета конвенції - припинити втрати водно-болотних угідь та зберігати існуючі. Завданням конвенції є привернути увагу до проблем водно-болотних угідь та раціонального використання ресурсів.

Конвенція містить законодавчі норми щодо збереження водно-болотних угідь. Конвенцію підписали 156 країн - Договірних сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних сторін, яка проводить свої наради один раз на три роки. Згідно із Конвенцією під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм ? природних або штучних‚ постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. У Конвенції водоплавними птахами визнаються птахи, які екологічно залежать від водно-болотних угідь. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.[1]

Внесення водно-болотного угіддя до Переліку накладає на договірні сторони певні зобов'язання по відношенню до даних угідь. А саме, договірні сторони:

* Визначають та здійснюють своє планування таким чином, щоб сприяти захисту водно-болотних угідь та раціональному використанню водно-болотних угідь на своїх територіях (ст.3.1);

* Забезпечують якнайшвидше отримання інформації, якщо змінюється або може змінитись екологічний характер її водно-болотного угіддя, внесеного до Переліку, та передають таку інформацію до організації або Уряду, які відповідають за діяльність постійно діяючого Бюро, вказаного у ст. 8 (ст. 3.2); * Сприяють збереженню водно-болотних угідь і водоплавних птахів через створення природних резерватів на водно-болотних угіддях і забезпечують належний нагляд за ними (ст.4.1);

* Виключаючи угіддя з Переліку, договірна сторона, повинна, наскільки це можливо, компенсувати виникаючу втрату ресурсу водно-болотного угіддя, і, зокрема, створити додаткові природні резервати для захисту водоплавних птахів;

* Заохочують дослідження і обмін даними і публікаціями, що стосуються водно0болотних угідь, їх флори і фауни (ст.4.3), управлінськими засобами збільшують чисельність водоплавних птахів (ст.4.4) та сприяють підготовці відповідних фахівців (ст.4.5). На 2010 рік до Рамсарської конвенції приєдналося 160 країн світу. Сторони конвенції визначили 1674 водно-болотних об'єктів загальною площею понад 121 мільйонів гектарів для включення їх в Перелік об'єктів міжнародного значення.

З 1996 року Україна входить в число 163 країн – договірних сторін конвенції, керівним органом якої є конференція договірних сторін, що проводить свої наради один раз на три-чотири роки.

У 2004 році бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані в межах територій природно-заповідного фонду України.

Протягом 2011-2012 років Кабінет Міністрів України видав розпорядження про погодження надання ще 19 водно-болотним угіддям України статусу водно-болотних угідь міжнародного значення. Відповідні матеріали скеровано в Секретаріат конвенції для внесення зазначених угідь до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.