Гаряча лінія Екологічного порятунку (044) 279 52 91

 

«Людського розвитку України»

1. Українська Рада Миру

 


 2. Національний технічний університет України ««Київський політехнічний інститут ім. Сікорського»

 


3. Громадська організація «Союз юристів України»


4.  80 -та окрема десантно-штурмова бригада


 

5. Всеукраїнський союз учасників бойових дій, АТО, ветеранів військової служби і правоохоронних органів

"Всеукраїнський Союз"

 


6. Емігрантське радіо

emradio.com.ua 


7.  Національна спілка письменників України


  8.  Українська асоціація зовнішньої політики

 


9.  «Український союз промисловців та підприємців»


 10. «Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація ветеранів спорту України» 


11.  «Асоціація екологічних організацій Казахстана»

 


 12. Партія «Захисників Вітчизни»

 

 


13. Аграрна Партія України


14. «Europejski Holding Energetyczny»


 15. «Благодійний фонд допомоги беезпритульним тваринам  HAPPY PAW»


  16. Всеукраїнська  громадська організація "Чесне слово "


  17. Первинна  профспілкова  організація "Трудова  солідарність"


18 . Всеукраїнська спілка громадських організацій «Громадянська Солідарність» 

 


19.Конфедерація журналістських організацій України

 

Відправити в FacebookВідправити в Google BookmarksВідправити в TwitterВідправити в LinkedInВідправити в OdnoklassnikiВідправити в Vkcom

2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

За пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь у 2013 році проходитиме під гаслом: «Водно-болотні угіддя зберігають воду».

Рамсарська конвенція підкреслює тісний зв'язок між водно-болотними угіддями, водою і людьми, оскільки цей природний ресурс має великий вплив як на природоохоронну сферу, так і соціально-економічний та культурний напрямки діяльності людства. Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Її назва відображає початкову мету угоди ? зберегти водно-болотні угіддя, як середовище для водоплавних птахів.

Поступово мету Конвенції було розширено і зараз вона охоплює всі аспекти збереження та збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

 

Мета конвенції - припинити втрати водно-болотних угідь та зберігати існуючі. Завданням конвенції є привернути увагу до проблем водно-болотних угідь та раціонального використання ресурсів.

Конвенція містить законодавчі норми щодо збереження водно-болотних угідь. Конвенцію підписали 156 країн - Договірних сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних сторін, яка проводить свої наради один раз на три роки. Згідно із Конвенцією під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм ? природних або штучних‚ постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. У Конвенції водоплавними птахами визнаються птахи, які екологічно залежать від водно-болотних угідь. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.[1]

Внесення водно-болотного угіддя до Переліку накладає на договірні сторони певні зобов'язання по відношенню до даних угідь. А саме, договірні сторони:

* Визначають та здійснюють своє планування таким чином, щоб сприяти захисту водно-болотних угідь та раціональному використанню водно-болотних угідь на своїх територіях (ст.3.1);

* Забезпечують якнайшвидше отримання інформації, якщо змінюється або може змінитись екологічний характер її водно-болотного угіддя, внесеного до Переліку, та передають таку інформацію до організації або Уряду, які відповідають за діяльність постійно діяючого Бюро, вказаного у ст. 8 (ст. 3.2); * Сприяють збереженню водно-болотних угідь і водоплавних птахів через створення природних резерватів на водно-болотних угіддях і забезпечують належний нагляд за ними (ст.4.1);

* Виключаючи угіддя з Переліку, договірна сторона, повинна, наскільки це можливо, компенсувати виникаючу втрату ресурсу водно-болотного угіддя, і, зокрема, створити додаткові природні резервати для захисту водоплавних птахів;

* Заохочують дослідження і обмін даними і публікаціями, що стосуються водно0болотних угідь, їх флори і фауни (ст.4.3), управлінськими засобами збільшують чисельність водоплавних птахів (ст.4.4) та сприяють підготовці відповідних фахівців (ст.4.5). На 2010 рік до Рамсарської конвенції приєдналося 160 країн світу. Сторони конвенції визначили 1674 водно-болотних об'єктів загальною площею понад 121 мільйонів гектарів для включення їх в Перелік об'єктів міжнародного значення.

З 1996 року Україна входить в число 163 країн – договірних сторін конвенції, керівним органом якої є конференція договірних сторін, що проводить свої наради один раз на три-чотири роки.

У 2004 році бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані в межах територій природно-заповідного фонду України.

Протягом 2011-2012 років Кабінет Міністрів України видав розпорядження про погодження надання ще 19 водно-болотним угіддям України статусу водно-болотних угідь міжнародного значення. Відповідні матеріали скеровано в Секретаріат конвенції для внесення зазначених угідь до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення.

 Bobby McCain Authentic Jersey
AddThis Social Bookmark Button